22 вересня 2022 р. у Лубнах, Полтавської обл. оприлюднено на перейменування реєстр назв вулиць Лубенської територіальної громади , пов’язаних з радянською епохою або російськими діячами у рамках Закону України та оновлення рекомендацій Українського інституту Національної пам’яті .
Приємно відзначити, що у поданому списку є відомі діячі української діаспори Австралії Федір Габелко та родина бандуристів Мішалових, імена яких пропонується увічнити в нових назвах вулиць: вулиця Федора Габелка та вулиця родини бандуристів Мішалових.
Слава та таланти української землі розвіяні вітрами історії по всьому світу! Tисячі українців були змушені шукати кращої долі за кордоном.
Різні причини змусили їх покинути Батьківщину, на долю кожного випала чимало випробувань. Але навіть у чужих країнах вони пам’ятали про своє походження та змогли вразити світ своїм патріотизмом і талантом.
КОРОТКІ ДОВІДКИ:
Габелко Федір Павлович (псевдонім Ф. Лубенський) (1918–2017) – художник, громадський і театральний діяч, видавець. Народився у родині, висланій із Полтавщини до Казахстану за участь у революційних подіях 1905 р. На початку 1920 року родина повернулася на хутір Гуляївка на Лубенщину. Навчався у школі села Березоточа та на робітфаці Лубенського педінституту. У 1936–1938 рр. відновив навчання в Харківському інституті кінофікації, потім працював у Маріуполі. Учасник Другої світової війни. Перебував у концтаборі, звідки втік. Від 1949 – в Австралії заснував видавництво «Дніпро», видавав церковно-громадський журнал «Наш голос». Був культурно – освітнім референтом Української Громади Австралії, керував вокально-музичною, драматичною і хореографічною студією. У 50-х рр. вчителював у т-ві «Рідна школа» в Мельбурні, організував Театр імені Леся Курбаса, заснував Українське австралійське мистецьке товариство імені М.Лисенка, видавництва «Основа» та «Голос громади». Член УРДП (голова крайового комітету, голова Легіону Симона Петлюри. Засновник і видавець журналу «Прозріння». Займався малярством, автор портретів Т.Шевченка і С. Петлюри, пейзажів і акварелей. У 1993 році брав участь у відкритті Меморіалу на Кургані скорботи біля Лубен.
Мішалов Марко Васильович – бандурист, ботанік, меценат. Закінчив Золотоніський відділ Уманського агрономічного інституту. Працював на Дослідній станції лікарських і ефіроолійних рослин (1925-38), викладав у Всесоюзному технікумі лікарських рослин (нині Лубенський лісотехнічний коледж) (1938-41). Гри на бандурі навчився у М. Домонтовича. Під час Другої світової війни виїхав до Німеччини. У 1944-48 разом із сином перебував у австрійському таборі поблизу Відня, був у складі Капели бандуристів імені Т. Шевченка. Від 1949 року мешкав у Сіднеї.
Вітаємо родину Федора Габелка та родину Мішалових!
Слава Україні!
Стефан Романів, Катерина Арґіру –
Співголови СУОА
Фото: Andriy Dubchak/RadioSvoboda.org та Енциклопедія Сучасної України/esu.com.ua
