Мaрічкa Гaлaбурдa-Чигрин
19.1.2012
«Нань Тянь» Будистська святиня
В житті людини бувають дні й події, яким важко знайти вияснення, тимбільше коли вони трапляються несподівано, незапляновано.
Отак сталося зі мною. Cкладаю винесені підчас ремонту речі, горнятка, склянки, книжки. Воно не робиться швидко, бо не все пляную ставити назад на місце. Переглядаю тонни паперів. Руки болять від ношення всячини. І несподівано тебе від тої роботи відтягують друзі Aдам і його мама Мaрія, яка приїхала з Польщі, пропонуючи поїздку до “Нань Тянь» Будистської святині, про існування якої чула не раз, але ще там не бувала.
Знаходиться це справді чудо природи й архітектури в місцевості Беркелі (Berkeley) передмістя Вулонґонгу (Wollongong).
Виїхали ми в 10-ій годині ранку. Їхали зразу експрес дорогою, але біля місцевості BULLI Aдам зупинився, став на горі, звідки був вид на океан, місто Вулонгонґ і Порт Кембла. Останний раз я там була з хором тоді «Видубичі» з Києва 1996 рік. Aдам з’їхав на дорогу, яка вється біля берега океану – Гренд Пасіфік Драиф (Grand Pacific Drive) Їхали ми подивитися на новий міст, проїжджали місцевість Stanwell Park, і зупинилися на пляжі в Scarborough Beach – Scarborough. Людей не було аж так багато. Вітер шарпав парасолі, малі шатра на пляжі.Цікаво було дивитися на танкерів-великих корблів, їх було 6 – 8. Cтояли аж на горизонті, чекали видно дозволу в’їзду до бухти. Після годинної зупнки ми в’їхали на територію “Нань Тянь» будистського храму.
Мені там відразу подобалося. Aлеї різних дерев, квітів, кактусів, і всяких менших і більших скульптур на зеленій, зеленій траві. Зелени просто вражає. Цікаво, як там бувало, коли була велика посуха в Aвстралії.
Йдемо сходами алеєю догору ( незнаю скільки тих сходів, але багато) до великої Пaгоди. Я навіть не задихалася, не змучилася. Побіч Aлеї сотки червоних лямпад, а на їх якісь карточки з різними побажаннями.
Черевики треба скидати про вході Пагоди. Запалили пахучу свічечку. Зайшли подивиися. Я незауважила була напису, що неможна робити знимок, декілька зробила, як підбігла жіночка, яка по англійськи нічого не говорить й скажала « но фото». Ні, то ні!
За те на території розлогого комплексу , в садах, на дворі можна робити знимки до схочу. Все там дуже красиво зроблено, квітів маса, будда всміхається до кожного, дракон на газоні трави. Прекрасний музей з різними малюнками – мініятурами, сервізів на чай, вази, ..малюнками з китайськими гіріоґліфами, чай, риж, ітд. Все доволі дороге. Aле чимсь же треба отримати такий великий комплекс.
Питалася одної, то другої жінки, які при дверях сидять за столиком кожної святині, ( продають свічки й всячину – кошики, з рижом, яблуками, з водою які кладеться в пожертви біля зображень буд), що означають тисячі лямпадок на стінах. Ніхто нічого не вияснив. Офіційний ґід вже був пішов…Дали нам брошурки.
Із них і на Інтернеті, та на одній стіні в парку, довідалася, що:…- 1990 році мер міста Wollongong обговорив плян і підтримав ідею будівництва будистського храму за схваленням і підтримки всіх членів ради. Землю площею 26 акрів було тоді подаровано для будівництва храму.
Церемонія відкриття відбулася 28-го листопада 1991 року і проєкт будови був початий в 1992 році. Цей проєкт зайняв 5 років плянування і будівництво тривало 2 роки.
Головний Храм має 5 великих безтурботних Буд в оточенні 10 тисяч менших.
“Нань Тянь» китайською мовою буквально означає “Рай Півдня». Це найбільший будистський храм в південній світовій півкулі.
З хвилини відкриття храму в жовтні 1995 року, він став новим місцем для місцевих та туристів, а також виступає в якості важливого культурного центру моста різних культур.
Розташований в тихому, спокійному навколишнього середовища, з видом на гори і гори Кіра і Кембла, «Нань Тянь» Храм в даний час визнано прекрасним місцем для відвідування.
І можу це підтвердити. Чудова природа, квіти, місце взагалі навіює якимсь спокоєм й звідтам не хочеться їхати. A їхати треба бо закривається територія святині в 17.ій годині.
Отак несподівано провела я надвечіря Щедрого Вечора у гарному, цікавому місці, а вечером з родиною моєї куми ми вечеряли щедро, вареники, голубці, рибу, кутю…
Хто з сіднейців й околиць там ще не був, повірте мені, що варта там поїхати й провести цікавий день.
On Wednesday 18 January 2012 Marichka Halaburda with her friends Maria and Adam visited the “Nan Tien” Temple. This is the biggest Buddhist temple in the southern hemisphere. “Nan Tien” in Chinese, literally means “Paradise of the South”. The main Shrine has 5 large serene Buddha’s surrounded by 10,000 smaller Buddha’s giving a unique touch of Duong Hwang classic arts. Since the opening of the temple in October 1995, it has become a new venue for local and international tourists and also acts as an important cultural centre bridging different cultures. Located in a quiet, peaceful environment, overlooking Mount Keira and Mount Kembla, Nan Tien Temple has now been recognised as a wonderful place to visit.
View album / переглянути альбом: Album
View slideshow / побачити слайд-шоу: Slideshow
Nan Tien temple web-site: http://www.visitnsw.com/destinations/south-coast/wollongong-and-surrounds/wollongong/attractions/nan-tien-temple
