ЧОРНОБИЛЬ 1986 – Деякі Факти
- В ніч, з 25–го на 26–те квітня, приблизно о першій годині 24 хвилини, на ЧАЕС вибухнув реактор четвертого енергоблоку, що поблизу селища Припять – 18 км від міста Чорнобиль, 16 км від границі з Білорусією та 110 км від Києва. Вибух повністю розрушив реактор.
- Безпосередньо під час вибуху загинула тільки одна особа – оператор Валерій Ходемчук. Тіла не знайдено, завалено під обломками двох 130–тонних барабан –сепараторів.
І ще одна смерть, вже о годині 6–тій ранку, – працівника Володимира Шашенюка, від перелому хребта та чисельних опіків. Вже в перші години ліквідації пожежі багато працівників отримали великі дози радіаціїі, навіть смертельні.
Першу групу потерпілих – 28 осіб, відправили літаком в Москву 27 го квітня, в 6–ту радіологічну лікарню. - На боротьбу з наслідками вибуху зразу ж були кинуті спеціалісти, пожежники, армія, а це молоді хлопціі – призивники.
Роботи виконувалися в основному вручну. Без спеціальних інструкцій. - Руками розбирали арматуру, ганчірям змивали радіоактивний бруд.
Про смертельну небезпеку ніхто не підозрював і нікого про це не повідомляли. - Людей евакуювали із зони вибуху:
в перші дні після аварії евакуювали населення 10–ти кілометрової зони.
Вивозячи, людям забороняли брати з собою речі.
Щоб не було паніки, людям говорили, що повернуться додому через три дні… - З заражених сіл вивозять не далеко.
Діти продовжують пити молоко від корів, що паслися на радіоактивній траві.
Спокійно по-пояс голі, під сонцем опалюються солдати.
Про небезпеку ніхто не здогадується. - Це була найбільша технґенно–екологічна катастрофа сучасності.
Атмосферу секретності щодо обнародування масштабів Чорнобильської аварії та необхідності евакуації населення із зони радіоактивного забруднення створив 1–ший Секретар ЦК КП України Володимир Щербицький та ЦК КП Радянського Союзу. - Перша інформація про вибух на ЧАЕС в Україні з’являється на третю добу після аварії в газеті “Известия” з відчутним акцентом не на аварії, а на заходах з її ліквідації.
Основне ж місце на першій сторінці газети приділено статті про наближення травневих святкувань: 1–го та 9– го травня. - В Києві та інших містах України і Білорусії відбувалися святкові демонстрації та гуляння. Погода стояла сонячна і люди святкували, адже правди щодо наслідків аварії вони ще не знали.
- 2–го травня пройде суха інформація про поїздку в Чорнобиль глави Уряду Миколи Рижкова.
- 4–го травня газета “Правда” звинуватить захід у розповсюдженні домислів і небелиць. Адже першими країнами, які забили тривогу були Швеція, Фінляндія, Німеччина, прибори яких зафіксували високий рівень радіації.
- 6–го травня Радянський Уряд повідомить про те, що радіаційний рівень стабілізується з денденцією до покращення.
- Проте, в той же день, Міністр охорони здоров’я України звертається до населення по республіканському телебаченню і радить менше виходити на вулицю і не відчиняти вікна.
- 10–го травня, після травневих свят, на центральному телебаченні з’являються перші сюжети по ліквідації аварії.
- 14–го травня Генеральний Секкретар ЦК КПРС Михаіл Горбачов повідомив по всіх каналах радянського телебачення, що Політбюро взяло в свої руки всю організаціюроботи по прискоренню ліквідації аварії та обмеження її наслідків. Відповідальність за велику долю ліквідації взяли на себе партійні радянські та господарські органи України та Білірусії.
Додав, що 299 осіб госпіталізовано з діагнозом променевої хвороби різного ступеня складності. Семеро з них померли - А в цей час радянські Засоби Масової Інфрмації ( ЗМІ) повідомляли, що: “в місті Києві нема передумов для прийняття надзвичайних заходів. Викликає здивування бажання деяких жінок перервати вагітність. Адже здоров’ю дітей ніщо не загрожує. Нема підстав відмовлятися від споживання суниць, малини, чорниць”.
- Пізніше було евакуйовано мешканців інших населених пунктів
30–ти кілометрової зони – 115 тисяч.
23 тисячі мешканців області стали безпосередніми учасниками ліквідації наслідків аварії.
Всього постраждалих у реґіоні внаслідок атастрофи – 27 тисяч. - Протягом 1986 – 87– го років на роботах по ліквідації наслідків аварії працювали спеціалісти та військові, а це приблизно 240 тисяч.
Загальна кількість ліквідаторів, включно з наступними роками, становила приблизно 600 тисяч.
В 1989 р., коли створювалася Чорнобильська Організація, чорнобильців в ній налічувалося 33 тисячі. - Сьогодні навколо АЕС створена 30–ти кілометрова зона відчуждження – “МЕРТВА ЗОНА”.
- Все про Чорнобильську катастрофу та її наслідки можна дізнатися у Національному Музеї “Чорнобиль”, який відкрито 25 квітня 1992 року за ініціативою внутрішніх справ України.
- А поки екологи, політики та міжнародні експерти сперечаються про наслідки аварії на ЧАЕС, сміливці освоюють простори закритої “МЕРТВОЇ” зони: відвідують Чорнобиль та мертве селище Прип’ять.
- У Києві організацієютаких поїздок займаються близько десяти компаній.
Туроперaтори зазначають, що вік бажаючих відвідати місця катастрофи від 22–х до 35–ти років.
Вартість такої одноденної поїздки приблизно $100.
Не даймо собі , ані світові забути цю трагедію
Управа CУОA
