МАРІЧКА ГАЛАБУРДА–ЧИГРИН
СІДНЕЙ 30.3.2014
CHILDREN FESTIVAL 2014 в СІДНЕЇ Й МИ
В неділю 30.3.2014 відбувся в Сіднеї, в центрі міста, міжнародний дитячий фестиваль CHILDREN FESTIVAL 2014.
Українська Школа парафії УГКЦ ім св. Андрія дістала запрошення взяти в ньому участь. Директорка Школи пані Одарка Брецко звернулася до Марійки Шушняк – Федоров хореографа підготовити танцювальний гурток «Заграва» до участі в фестивалі. Марійка у свою чергу звернулася до Ярослава Сивака, хореографа групи «Весельчата» …
Ще в суботу 29.3. говорили про те, чи брати українські прапори. Сказали, що ніяких прапорів національностей неможна брати. На місці роздадуть австралійські прапорці.
Заповідали зливу, громовицю. А в неділю ранком сонечко світило, доходило до 26 градів тепла, але було парновато. Я приїхала першою до парку. Пішла на розвідку, подивитися, що в шатрах продається. Розспиталася організаторів де розпочнеться парада національностей й сіла на лавку, чекала дітей, їх батьків…Почали наші артисти сходитися.
А навкруги в парку, підростки, діти в пишних різнокольорових національних строях. Оркестри то на ліва, то на право в парку, кожен щось вправлявся грати. Так, так нагадалися мені наші бельгійські міжнародні фестивалі. З тзв будок чи шатер нісся запах різних страв, недалеко напроти від місця, де я сиділа ( а вітрець з легка повівав, дещо хмарилося, але дощу не було, хоч було доволі парно) невеличкий звіринець (кози, курочки, свинки, ітд…)
І врешті встановлялися на правім боці парку групи, а їх було багато…З кожної групи хтось з дітей тримав на переді походу букву і сформувався надпис «Children Festival 2014» . З українських дітей букву R тримала Соломія Сивак. І рушився похід…Якось скоро рухалися..Ледве вспівала робити знимки. На чолі колони українців йшли Данило Кучерук й Андрій ( прізвижа незнаю) з написами «Україна» і « Українська Школа ім. св. Андрія».
Наші діти – молодці знаючи, що в Україні і в світі, і в нас в Сіднеї по церквах в 40 -ий день загибелі Небесної Сотні молоді й дещо старших людей в наслідок тзв боїв на Майдані в Києві відправлялися Панахиди, вважали, що і ми повинні вшанувати їх память. Діти й їх батьки співали «О, Україно…» Так, так «за Україну» й ми сьогодні стояли плече в плече, хоч на відстані чи не 20 тисяч кілометрів…А потім лунали « Поклін тобі Тарасе», «Ой у лузі червона калина»…Люди вітали українську дітвору і молодь оплесками. НІХТО з інших груп не співав!
Парада пройшла довкруги парку, попри сцену, де сиділи представники різних організацій з мером Сіднею включно. Кожну групу представляли окремо. І коли заповідачка з сцени сказала «Українські діти …» нас, вітали оплесками, гучними «браво». То було дуже зворушливо і наші малята під проводом Маркіяна Стефанишина, Данила Кучерука й Андрія почали співати «Ще не вмерла Україна». Ми не домовлялися співати гимн України. Я чудь не розплакалася, бо це було супер з сторони дітей…
І так вже по-обіді виступали танцюристи «Весельчата» і «Заграви». Я досить далеко сиділа від сцени – зрозуміла, що то недобре місце і вже підчас другого танцю піддійшла під сцену..й вийшли знимки добре.
З «Заграви» мені передадуть знимки, (бо мої темноваті) й окремо подам…Успішно діти виступили, їх прийняли оплесками…І по виступі підходили різні люди, робили знимки з дітьми…Були цікаві розмови з по-одинокими людьми. Дехто пробував «натягувати чи наколювати» – мовляв чи ми будемо вивчати російську мову тут, – то сказала, що в Україні 10 точка Конституції вказує на те, що українська мова офіційна мова держави і мають говорити українською…а в Австралії державна мова англійська. — – Я відповіла , – Небоїтеся, що Путін вишле свої війська охороняти російськомовне суспільство, бо мають говорити тут державною мовою – англійською …Мої співбесідники сказали, що я «мудро» відповіла їм…Були й «землячки», які говорили по російськи з нами і все дивуються з нас, роджених на чужині, з нашої гарної української мови…
Вже і звичайні люди знають про проблеми в Україні, про анекцію Путіном Криму ( засуджували) – а як не знати, як по телевізії йдуть довгі репортажі про всі ці події в Україні.
Діти Сіднею черговий раз принесли Україні заслужену славу! Так, що ми сьогодні були думками з народом в Києві на Майдані і з нашим суспільством, яке було присутнє на Панахидах в українських церквах !
Всі знимки мої, Марічки Галабурди – Чигрин, хіба зазначено
