МАРІЧКА ГАЛАБУРДА-ЧИГРИН
СПІЛЬНА КОЛЯДА СОЮЗУ УКРАЇНОК в СІДНЕЇ
З Йорданською святою водою!
Щоб Ісус, що охрестився,
Завжди в потребі заступився.
За весь ваш рід і за родину,
За нашу неньку Україну.
Щоб гості з”їхались бажані.
Христос хрестився в Йордані,
Завершення Різдв’яниx Святкувань в Сіднею закінчився в неділю 20.1.2013 року, в день після свята Йордану, останнім концертом колядок в Народному Домі в Сіднеї.
Імпрезу організував Союз Українок – Стейтова Управа з всіма відділами, ім. книгині Ольги, (голова Марта Менцінська) ім. Ольги Басараб (Голова Одарка Брецко) ім. Олени Пчілки (голова Христина Бейлі) , ім. Лесі Українки (Валя Домазар), суспільна Опіка відділ ім. Хариті Кононенко (голова Антоніна Війтович) ім. Анни Ярославни ( Анна Біланенко) !
При вході до залі гостей вітали пані Катерина Атаманюк і пані Домна Даців. Заля наповнялася людьми. Видно господині не сподівалися аж так багато людей (через високу вологість, хоч спека-жара вже минула). А люди заходили і з дітьми і треба було доставляти крісла і столи. Похвально, що прийшли колядувати старі, і старші і молодші і діти!
Голова Стейтової управи пані Оля Москв’як привітала присутніх з Йорданським святом, з Новим 2013 роком, взагалі з святочним періодом, який приблизився до його кінця, а який в Сіднею наша Громада велично відсвяткували. Відбулося кілька імпрез концертів колядок в прицерковній залі УГКЦеркви, в громадській залі в Кабраматті, в прицерковній залі Св. Покровської Церкви УАПЦ.
Український Сідней колядує і вся земля, в небі ангели співають, прославляємо Христа.
Пані Оля попросила до виголошення святкових вінчувань ветеранок, декляматорок нашої спільноти. Першою виступила пі Люба Москаль, а відтак пані Пришляк.
Ведучими свята були брат і сестра Галя і Павло Кравченко, які в короткій розповіді наводили традиції Різдва аж до Йордану.
Спільну коляду, що була “основою” свята, вела співачка Марта Менцінська, голова сіднейського відділу ім. кн. Ольги. Слова колядок були надруковані і роздані при кожному столі. Звучали 15 найвідоміших українських колядок. Мені було цікаво й приємно приглядатися, коли робила знимки, як всі присутні надхненно разом колядували. Між присутніми співаки колишнього хору “Боян” й “Сурма”. Колядки це чудова частина нашої пісенної скарбниці і тому, що їх співаємо раз в рік, вони тимбільше популярні.
Жіночий Ансамбль «Суцвіття» (дириґентка Оля Якубовська), який складається з майже всіх пань, членок Союзу Українок, і діє під її патронатом, прийшов, як казала Галя Кравченко “до нас з колядою”. Ансамбль, в нашій спільноті тепер єдиний тбм громадський співочий ансамбль, заколядував кілька колядок. Співали присутні з ними.
Несподіванкою, радше чудовим дарунком для присутніх був виступ Вікторії Волицької – Маланки і Маряна Римовського – Василя. Гарною українською мовою вони вінчували, вітали з святами. І співали з публікою колядку “Бог предвічний народився”. Після чого зірвалася буря оплесків. Багатьох присутніх не чули, як співає Вікторія. Вона, 5-ти літня б”є всі рекорди. Виступає на кожнім громадськім і шкільнім святі й можливо буде солісткою-співачкою. Марян, цьогорічний сіднейський Василь ще вінчував… і підійшла до нього і Вікторії дещо соромлива Софійка Бик з вінчуванням. Діти своїм виступом подарували нам гарний настрій. Всі троє учні Української Суботньої Школи ім. св. Андрія. Їх вчителі, Преподобні сестри Василіянки, де Вікторія ходила до щоденного садочку, й батьки дітей – можуть бути гордими за таких малих артистів! Було б прекрасно, якби діти школи які дуже гарно виступили перед парафіянами на Престольному Празнику УГКПарафії ім. св. Андрія з різдвяно-новорічним вертепом.
Оскільки це було свято всіх відділів, то були святочні привіти від їх представників.
Згадані пані на початку мого звідомлення виступили з Різдв’яними привітами. Якщо не було присутньої голови відділу, читав хтось в заступництві – наприклад від відділу Лесі Українки – Тамара Базалицька, а від відділу Анни Ярославни – Анна Біланенко.
У свойому виступі Різдв’яному привіті, (нас було 9 членок відділу ім. Ольги Басараб), – я мала можливість сказати про смерть 13.1. і похорони 15.1.2013 справжніх ГЕРОЇВ УКРАЇНИ Михайла Гориня, Павла Скочка – відомих правозахисників – шестидесятників і Михайла Зеленчука – голови КУ Вояків УПА в Україні ( помер 18.1., -незнаємо ще коли Його похорон відбудеться). Кількома реченнями згадала про їх ув’язнення, Українську Гельсінську Групу, що роками згадувалося їх й інших політв’язнів в Сіднею підчас Дня Українського політв’язня, якого влаштовував 12.1. Комітет Оборони Людських і Національних Прав України (голова Галя Яскевич, яка була присутньою і член комітету пі Таня Шухевич).
З ініціятиви пі Наталії Ткал, попередньої голови Стейтової Управи, всі встали і 3 рази відспівали ВІЧНУЮ ПАМ’ЯТЬ! Це було спонтанно і дуже зворушливо. Бачила як у декого були сльози на очах, бо всі ми, далеко від України, на кінці світа, свідомі того, що відходять в засвіти справжні ГЕРОЇ нашої Батьківщини!
І присутні в розмовах за своїми столами продовжували спогади про ті страшні часи ув’язнення української інтеліґенції. А було воно недавно 1961 – 1980 ( до їх кінця).
Пан Володимир Карен від іменні присутніх подякував організаторкам КОЛЯДИ за гарне свято і заколядував козацьку старовинну колядку. Просив нас співати з ним, що ми і зробили, повторюючy з ним рефрен.
Для мене було великою несподіванкою коли пані Домна Даців піднесла мені квіти, дякуючи за те, що роками пишу і знимкую всі громадські, союзянські і церковні дійства в нашій громаді. Я не працюю ні за зарплатою, ні за шуканням похвали. Роблю те, що несподівано в 1977 році мені призначила доля – робити радіопрограми і писати до преси від 1975 року.
Це я вдячна долі й громаді, що можу при таких нагодах розповісти хоч коротко про деякі актуальні справи, бо в газеті друкується все з деяким спізненням. І присутні радо і з зацікавленням слухають. Згадала і про святкування в жовтні місяці 2012р. в Римі, зокрема наголосила на концертові, в якому виконувався пролог опери композитора, героя України Мирослава Скорика “Мойсей”- твір частинно писався в Сіднеї. А нас було присутніми лише двох з Австралії – Маруся Юрків Яроцька й я. Згадала про відвідини могили гетьмана Павла Скоропадського.
Переконана, що всі вийшли з залі задоволеними, з піднесеним настоєм. Імпреза випала чудовою, можливо і несподівано для самих організаторок, про що в заключному слові сказала пані Оля Москв’як, дякуючи за численну присутність, за допомогу тим, хто допомагав в залі, на кухні ( були подані канапки і печево) і за виступи. Нагородою за вкладену працю є зворушення громади. Ясно, що громадяни хочуть сходитися, хочуть імпрез.
“Тешуть теслі з срібла сани
Стелиться сніжиста путь
На тих санях в синь незнану
Дитя Боже повезуть”
До наступної коляди!
Всі знимки з коляди тут: https://picasaweb.google.com/103027822885947798979/KOLIADASOUZUUKRAINOK#
