МАРІЧКА ГАЛАБУРДА–ЧИГРИН
Сідней 23.12.2012
КОЛЯДКИ У КАБРАМАТТІ
Тоді коли десь у світах бушували стихії, а в Австралії божевільно палюче, сонце спекотно гріло, а країни Европи й Україну морози й замели сніговії, – в неділю 23 грудня 2012 суспільство Західнього Сіднею відбуло в Громадському Домі в Кабраматті Передріздв’яну Зустріч.
Управа Громади небула певна скільки людей прибуде, була навіть мова про переложення свята на січень місяць, але тоді на ту же неділю припадало би аж три імпрези. Свято рішили відбути й добре, бо прийшло більше людей, як зголосилося й відбулося воно гарно.
Я дещо спізнилася, так не годиться робити ведучій свята, але після Св. Літургії до св. Покровської Парафії УАПЦ в Гомбуш приходив св. Миколай й їзда з імпрези на імпрезу звичайно кінчається спізненням.
Пан Григорій Глухан, голова Громади привітав всіх присутніх й передав ведення свята мені. Відмовили ми всі разом молитву “Отче наш” (о. Олег Стефанишин також приїхав з спізненням.) й пані їмость Наталя Стефанишин, разом з панями подавали обід.
Цього року в короткій доповіді я віддійшла від повторення того, що всі знаємо про наші Різдвяні традиції, святу вечерю з 12 – ма стравами, про різдвяну кутю, про колядування й вінчування. Розповіла про світову Акцію “Вифлеємський Вогонь Миру” й його розповсюдження по Україні. Я вже подавала інформації про цю акцію, яку широко розгорнув в Україні й країнах діяспори ПЛАСТ на стрінках газети “Вільна Думка”, але інформацій кожного року більше й новіші дані, зокрема коли мова про Україну.
Сказала про відбуті Акції передачі в Австрії, Німеччені, Словаччині. Навіть цього 2012 року в січні місяці на Пластовій Ватрі з приводу 100 ліття Пласту в Австралії був нам вперше переданий пластунами з України оцей Вифлеємський вогонь миру.
Управа Громади, радше її членка Надя Намурин зложила й надрукувала дуже гарний на вигляд з кольоровими знимками буклет-книжечку зі словами колядок, так, що всі могли сміло колядувати. Дякуємо Надю за гарну роботу.
Колядували ми всі разом, але провідними виконавцями були діти, які дуже бадьоро й як гарно колядували: Вікторія Волицька, Андрійко й Маркіян Стефанишин. Зокрема Вікторія співала, так, якби була на оперній сцені й хотіла всім доказати, що вона краще, а може голосніше співає за мене і то без мікрофону. Це було цікаво й всі дивувалися, що 5-ти літня дівчинка знає слова колядок, а як незнала дивилася на мене й в рефрені все повторяла. Це буде майбутня солістка в нашій Громаді Переплітала я колядки кількома вінчуваннями, думками линули в засніжену Україну.
Згадала про книжку під назвою “Партизанськими дорогами з командиром “Залізняком “, яку дав мені коли перебувала 3 місяці вдома мій батько, щоби прочитала. В ній описи-спогади тих повстанців “Месників”, які воювали на Рaвсько-Любачівських землях. Для мене було несподіванкою прочитати на стр. 84 до 92 спогади нашого сіднейського друга-упівця, який минулого року помер, бл.п. Стефана Маркевича – псевдо Мурин. Ми всі його знали, скромного, доброго, активного громадяна нашої спільноти, але не всі знали, що він був особистим охоронцем командира “Залізняка”. Згадали тих упівців, що полягли в боях з поляками, обороняючи свої родини, прадідівські землі на наших прадідвських землях, які в наслідок Акції Вісла таки попали під Польщу.
Гарним звичаєм це на свят Вечір ставити на святково застелений стіл тарілку-тарілки в пам’ять віддійшовших у вічність членів родини, а в нашому випадку членів Громади.
Згадали двох провідних, довголітніх членів Управи, радше основоположників Громади Кабрамата-Ферфілд, які віддійшли цього року у вічність – це бл. п. Владислав Нечипорук і бл.п. Теодор Грещук. Наголосила на тому, що ми їх незабудемо й вдячні за те, що придбали для спільноти Народний дім, в якому сходимося вже стільки років, й який надіємося, ще довго буде служити спільноті Західнього Сіднею.
З своїми прекрасними за змістом власними віршами виступала (це вже традиція) пані Параскевія Грещук. В певну хвилину вона розчулилася сльозами…і не диво поховала недавно чоловіка. Ми дякуємо пані Грещук, що прийшла на зустріч і нагадала всім, як це сталося, що частина земляків наших опинилася через другу світову війну в Австралії і за щирі святкові побажання.
Виступали o. Олег Стефанишин і з своїми спогадами пані Христина Бейлі-Сивенька, пан Петро Гузій і пан Осип Ковальський. Всі наголошували на тому, що ми не сміємо цуратися своїх традицій, щоби надальше сходилися колядувати, відзначати важні свята й не забули тих, хто в лікарнях чи старечих домах й немогли бути присутніми в домівці або віддійшли у вічність. І побажали всім щасливо дочекатися наших свят в січні місяці.
Вітання від ОУГ НПВ прийшлося мені подати.
Думаю, що всі присутні були задоволені нашою програмою.
Пані їмость Наталка Стефанишин приготовила святочний обід. Допомагали її в кухні пані з Громади і зголосилися молодші пані, які були на залі. Всім сердечна подяка !
Мікрофоном оперував Гарі Грещук ( він спеціяліст тої справи) й його батько Петро, член Управи Громади.
І на закінчення повторюю вже колись написане: не є я прихильником перенесення святкувань Різдва і відспівування колядок на латинські свята! Але бачу, що ми в Сіднеї (та не тільки в Сіднеї) повільно й впевнено йдемо до спільного з латинниками святкування Різдва! А що зробити? Розмови про спільне святкування 25.12. в Україні також пишеться. Такі часи настали! Важне, що відбулaся ще одна гарнa імпрезa, якa черговий раз звелa тих, старших, молодших і дітей, хто ще не відцурався від українського суспільства ! Бажаю всім веселих свят і щасливого 2013 року!
ЗНИМКИ ТУТ
https://picasaweb.google.com/103027822885947798979/RIZDVOUCABRAMATTI#
http://www.facebook.com/#!/media/set/?set=a.4145672800154.2149927.1233799980&type=3