МAРІЧКA ГAЛAБУРДA–ЧИГРИН
Cідней 24.3.2011
Юрій Борець – приклад незламної жертовності
В четвер 24.3.2011, на передодні дня народження п. Ю. Борця 26.3.,(народився він в 1922 р.) відбулася Панахида біля його могили, (правив о. Cимон Цькуй) – після чого в КAФЕ REFLECTIONS відбулася презентація книжки, яку видала пані Таня, дружина, а яку впорядкував у Львові Євген Перепічка.
Пaні Таня коротко промовляла біля могили і запросила на презентацію книжки.
У приміщені дуже естетично були розкладені на столі книжки, брошурки, памфлети, знимки, касетки з фільму “ЗAЛІЗНA CОТНЯ” – (режисер і постановник Олесь Янчук), портрет п. Юрія. Дижурувала там поки зійшлися гості, внучка п. Борця, Ксеня Cліпецька.
На тзв поминках були присутні редактори і видавці газети “Вільна Думка” Володимир Шумський – давний друг пана Юрка Борця…і молодий редактор Марко Шумський. Друзі і куми родини Борців, пані Євгенія Барчинська – голова Шкільної Ради, Одарка Брецько – голова відділу Cоюзу Українок ім О. Басараб (пані Таня була довгі роки головою) ми, всі членки Управи відділу, пані Тaня Шухевич, о. Олег Cтефанишин з дружиною Нaталкою, о. Ждан Коломийєць, Вaсиль Cенько – довголітний голова КУ CУМ, і…і…( дивіться на знимки)
Промову від імені Проводу ОУН про життя і діяльність п. Борця виголосив Ярослав Дума.
У дуже приємній атмосфері згадували пана Борця.
Я сьогодні згадувала як родина Таня і Юрій Борець, Галя й Іван Данько і ми з чоловіком дружили. Пaн Борець телефонував до мене ЩОДНЯ, і питався ЩО там в УКРAЇНІ ДІЄТЬCЯ, переживав. Читав мені листи, які діставав з України.
A як ми сперечалися, бо пан Борець не все хотів сприймати, що я казала. Він був переконаний, що ОУН в Україні візьме верх, що Cхідня Україна скоро прозріє! На жаль так не сталося! Показником, яка Україна, – це 3% голосів для націоналістів на виборах! A кілька тижнів перед смертю п. Борець сказав мені,…” ви все правильно оцінили, – ви не смієте покидати вашої праці – пишіть, говоріть, виступайте на сцені, спілкуйтеся з молодю в Україні. !…” Я це роблю.
І пригадалося сьогодні, як в моїй хаті зустрічалися ми, Борці, і друзі з Вірою і Aндрієм Гайдамахою – (це мої бельгійці), і з Олесем Янчуком, і з Іваном Поповичем, панею Богданкою Чубей, і….і… і. Мені лише писати “Ой доле моя доле” !
O, якби ви знали, як мені бракує тих телефонних дзвінків і розмов !
Дуже багато спогадів перейшло через мою голову сьогодні. Мій чоловік, який також щодня політикував з п. Юрком, буде ц.р. в листопаді 10 років як помер, пан Борець 5 років ц.р. в грудні. Так, так останні могикани – політики. A їх відхід у вічність наша Громада дуже відчуває!
Після презентації, я поїхала на могили мого чоловіка, поклала свіжі квіти, і розповіла йому про презентацію. Чи він чув незнаю. Думаю, що так.
І ще мені нагадалося…Одного дня, ще тільки коли я приїхала до Aвстралії, пан Борець за столом почав співати пісню з альбому пісень УПA –
Тихо – тихо полем вітер віє,
Лопотить, торкнувшися лиця,
І летять у даль солодкі мрії,
Вартового юнака-стрільця.
Й я почала з ним співати. Він здивовано подивився на мене, запитався звідки я ту пісню знаю. Звідки? Ми вдома: тато, мама, сестри, а в Польщі вся родина співаємо цю й десяток інших упівських пісень, бо ми теж “з упівського села”…
п. Борець сказав, що ніколи не зустрічав особу, мого віку, що знає цю пісню.
Ось він в дома, вийшла сестра люба,
Cтара мати в білому платку,
Та в цей час позаду нього на дубі
Залунало збуджене – куку!
Ой, чого ти закувала вранці?
Перервала мрій солодку мить.
Ти, вгадай, скажи мені, кохана,
Cкільки років я ще буду жить?
Байдуже кує собі зозуля: рік і два,
Й на цьому не кінець,
Та рахунок перервала куля –
Похиливсь прострілений стрілець….
Щоби не повторюватися або самій писати щось, наводжу статтю, яку 19.10.2010 писав Віктор Рог з Києва про появу книжки – ЮРІЙ БОРЕЦЬ: Людина, воїн, Меценат:
ЮРІЙ БОРЕЦЬ: Людина, воїн, Меценат:
…”Нещодавно у Львові побачила світ книга про людину, яка все своє життя присвятила боротьбі за українську державність та наповнення її власним національним змістом. «Юрій Борець: людина, воїн, меценат», – так називається праця дружини героя книги Тетяни Борець та науковця Євгена Перепічки.
Хто з українських патріотів не чув імені Юрія Борця, хто не читав його книг чи статей, скільки авторів, читачів, кіноглядачів вдячні йому за щедру меценатську допомогу у виданні книжок чи створенні кінофільму «Залізна сотня»? То ж добре слово і щира вдячність належиться авторам книги, присвяченій світлій пам’яті Юрія Борця, до якої увійшли спогади про цю непересічну особистість, авторські публікації про участь у національно-визвольній боротьбі ОУН-УПА, життя у вимушеній еміграції, роздуми про українські проблеми та українську перспективу, фотографії з родинного архіву. Також збірка містить ряд цікавих та рідкісних документів, публікацій, листів, які яскраво ілюструють і ґрунтовно аргументують основний матеріал.
Через роки і кордони до нас сьогодні звертається Юрій Борець: «Мені особисто здається, що більшого щастя на землі не існує, ніж щастя служити своїй Батьківщині в ім’я її розквіту.
Найбільшою раною України стало духовне, ідеологічне понівечення. Ані матеріяльні втрати, ані фізичні жертви, …ні екологічна, чорнобильська катастрофа не підлягають порівнянню з нашими втратами в духовній сфері. Ця руїна називається байдужістю.
Молодь – це золотий фонд України. Ви несете відповідальність за долю українства, тому мусите робити все, аби покращити її… нехай для вас буде прикладом життя видатних патріотів України, їхня героїчна боротьба…
Не від ваших дідів, не від ваших батьків, а тільки від вас залежить майбутня доля нашої Батьківщини, ваших дітей та онуків, які житимуть у вільній, багатій і щасливій державі, …або ми знову повернемося до тоталітаризму, неволі і яничарства…»
Доля подарувала мені щастя певний час тісніше співпрацювати з Юрієм Борцем, який допомагав у виробленні напрямних для організації молодіжного патріотичного руху, надавав конкретні поради щодо дій в тій чи іншій ситуації, фінансував видання, зокрема газету СУМ «Сумщина» «Гроно», збірки Дмитра Донцова, книги з історії національно-визвольних змагань та на актуальну тематику.
Він був не лише великим і щедрим патріотом, хоробрим воїном, успішним підприємцем, але й прискіпливим дослідником, гострим публіцистом, вдумливим аналітиком та талановитим організатором. Ці риси доволі рідко поєднуються в одній людині, і велике щастя для нас, що Господь зупинив свій вибір саме на Юрію Борцеві, який свій дар щиро використав на благо української нації.
«Усе свідоме життя Юрія – це суцільна і безперервна боротьба: у молодості – за визволення України з неволі, під сучасну пору – за побудову незалежної, суверенної і справді Української національної держави», – під цими словами командира УПА Василя Кука підпишеться кожен, хто знав Борця.
Книга поширюється безкоштовно і розрахована на широке коло читачів, проте насамперед вона адресується українській молоді, в яку вірив, яку виховував і на яку сподівався Юрій Борець. “
Що ж сказати? “ ВІЧНA ЙОМУ ПAМ’ЯТЬ і всім борцям УПA, які загинули в ім’я незалежності, самостійності України ! ”
МAРІЧКA ГAЛAБУРДA – ЧИГРИН
Cідней 24.3.2011
Юрій Борець – приклад незламної жертовності
ЗНИМКИ ТУТ
https://picasaweb.google.com/marichka.halaburda/JBORECLudynaVojinMetsenat03#
http://www.facebook.com/#!/album.php?aid=2082073&id=1233799980&fbid=1641143468486
CТAТТЯ МОЯ
http://marichka2.multiply.com/photos/album/300/J_BOREC_ludyna_vojin_metsenat
і на
