МАРІЧКА ГАЛАБУРДА-ЧИГРИН
ЗАКІНЧЕННЯ ШКІЛЬНОГО РОКУ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ШКОЛИ ім. кн. ОЛЬГИ
В суботу 8.12.2012 відбулося закінчення шкільного року української центральної школи ім. княгині Ольги в Лідкомбі. Як добре, що закінчення відбулося не разом з закінченням в школі ім. св. Андрія. Я неможу в один день на два свята йти. Ще недавно ходив до школи ім кн. Ольги мій похресник Андрійко, а “внучка” Вікторія ходить до братської школи…й як вибирати де йти? Tо дуже важко…Треба і тут і там ходити…
Гостей привітали директорка Марійка Яніш і голова батьківського Комітету Андрій Білинський. Вони наголосили на тому, що хоч дітей небагато, то вони дуже пильно вчаться і зацікавлення їх далеко поза лише навчанням мови. Зрештою ми це побачимо підчас концерту.
Сцена була гарно вдекорована, ялинками, квітами, штучним снігом, світла давали відповідний ефект. Діти, після того, як дістали від вчительок Анни Довірак, Марійки Яніш і др. Соні Мицак річні шкільні свідоцтва, – співали у супроводі на бандурі з Петром Деряжним, танцювали і поставили виставу “Золота книга”, яку ангелик загубив і незнає ХТО тепер має дістати подарунки…Відрізнялися у грі своєю гарною мовою Поліна Білинська і Крістіян Борис, хоч всі артисти старалися добре виконати свою ролю. Ангелики, в гарних костюмах (шила їх Марійка Яніш) робили гарне вражіння, переживали, коли почули, що “Золота книжка” згубилася, всміхалися коли книжки знайшли.
І приходив св. Миколай, роздавав подарунки учням, вчителям, ангеликам ….і раптом св. Миколай каже, що для мене є подарунок…Ось тобі і несподіванка. Це за те, що гарно про школу пишу, знимкую дітей, на громадькі концерти їх прошу – а діти завжди дуже гарно виступають.
А що мені подарували? СД дівочого ансамблю “Волошки” з Канади і збірник віршів австралійських українських поетів, які пишуть по англійськи…Редактором видання др. Соня Мицак. Ото св. Миколай знає, що мені подарувати. Дуже дякую!
Свято закінчилося спільним обідом учнів і вчителів з гостями, які прийшли на свято з побажаннями, щоби більше дітей приводити до школи наступний 2013 рік. А самі діти відповідаючи на мої питання чи їм хочеться ходити до української школи (не всі українського походження), що так, їм дуже цікаво.
Що ж – лишилося побажати : хай вам щастить в наступному році !
