Свято Шевченка у Мельборні.
Свято Шевченка в Австралії або Шевченківські Дні в Україні – це традиційне щорічне вшанування генія нашого народу у місяці березні.
Традиція Української Громади Вікторії вшанувати пам’ять тараса Шевченка має давню історію. Центром святкування є Український Народний Дім в Ессендоні, де збираються представники української спільноти різних ґенерацій, які виховувалися на творах Великого Кобзаря, де звучать його поезії та пісні, де згадують Великого Пророка “незлим тихим словом” і де пам’ятають його слова “І чужому научайтесь й свого не цурайтесь”.
Тож і цього року в неділю, 25 березня відбулося величавe Свято Шевченка в Ессендоні, яке розпочалося покладенням квітів до символічної могили Тараса Григоровича Шевченка та вступним словом голови УГВ М.Моравським.
Святковий концерт розпочався славнозвісним “Заповітом” Т.Шевченка у виконанні капели ”Черемош” осередку СУМ. У їхньому виконанні звучали також пісні на слова поета “Думи мої”, “Сонце заходить”, “Світе тихий”, “І спочинуть невольничі утомлені руки” та “Реве та стогне Дніпр широкий”. Щирими оплесками вітали присутні мистецького керівника та дириґента, заслуженого діяча України Володимира Головка, концертмейстра Христину Головко, виконавців та солістiв Галю Костюк, Анну Дацьків і Евгена Стефина.
Доповідь “Тарас Шевченко і Кирило Методієвське братство” виголосив проф. Марко Павлишин, зазначивши: “Шевченко створив принципово новий спосіб уявлення українства і цей спосіб бачення себе став для членів української нації аксіоматичний, природний. “ ( Повністю доповідь подається окремо). Доповідь супроводжувала деклямацією творів Т.Шевченка студентка україністики Стефанія Проців–Хараламбоус.
У святковій програмі брали участь співочий гурток “Родина,” у виконанні якого під керівництвом Мирослава Ґраноліча звучали пісні “По діброві вітер виє”, “На вічну пам’ять Котлятевському”, “Калина” та “Зоре моя Вечірняя”.
Ярослав Вашенко виконав на фортепіяно авторську обробку на муз.Р.Бровара “Реве та стогне Дніпр широкий”.
Звучали твори “Молитва” та “В’язанка творів Шевченка” у виконанні родинного ансамблю під керівництвом др.Ігора Якубовича у супроводі бандури др.І.Якубович, скрипки Андрія та Марка і віолончелі Стефана Якубовичів.
У виконанні чоловічого камерного хору “Соколи”, кер. та дириґент – заслужений працівникк культури України Ніна Пономаренко, звучали твори “Як ніч мя покриє”, “На високій дуже кручі”, “Бандуристе, орле сизий”.
Всіх виконавців присутні вітали щирими оплесками, а зокрема гучними довготривалими оплесками вітали соліста хору Володимира Бондаренка, який вперше виступав на сцені Українського Народного Дому. Програму концерту доповнювали висвітлення на великому екрані ілюстрацій згідно теми пісні та деклямації, що професійно оформив Василь Яроцький.
Приємно зазначити, що у концерті активну участь приймала молодь. Учні 7–8 класів Братської школи ім.митр.Андрея Шептицького виконали сценку “Дядько Тарас”, а учні 10–11 класів цієї ж школи деклямували “Заповіт” Т.Шевченка мовами світу – англійською, грецькою, білоруською, польською та українською.
Юнацтво Спілки української Молоді, осередок Мельборн, підготували театралізовану сценку про життя Т.Шевченка.
Прикрасою Свята була виставка–конкурс дитячого малюнка на тему “Читаючи поезії Шевченка“, які можна було оглянути у фойє Народного Дому.
Ірена Слобода є ініціатором цього проєкту, в якому діти проявили свою творчість та уяву і через власний малюнок показали розуміння поезії Т.Шевченка.
У конкурсі прийняли участь 30 учнів Братської школи ім.митр.Андрея Шептицького та школи ім.Л.Українки.
Ліля Вареця, відома у Мельборні професійна художниця, попередньо провела у школах майстер-клас, що допомогло дітям у виборі кольорів та у створені композиції малюнка.
Першу нагороду отримав Віталій Давид, другу нагороду розділили Владислав Діденко, Ірина Лобода, Денис Узел. Третю нагороду отримали Роксоляна Левкут, Христина Макогон, Соня Перчак.
А щедро спонсорувала нагороди компанія “ Slipetsky Property”, власниками якої є сетри Ліяна та Катерина Сліпецькі.
Малюнки можна подивитися на вебсайті www.ozeukes. com.
Виставка залишилася добрим спомином у Святі і хотілося б, щоб ця започаткована добра ідея не згасла, а продовжувалася і проводилася частіше.
Традиційною точкою програми було нагородження студентів факультету україністики університету ім. Монаша, яку виголосив проф.М.Павлишин.
Пропам’ятну стипендію ім .д–ра Анни Берегуляк отримала Стефанія Проців – Хараламбоус, спонсори – Фундація Українських Студій Австралії, Центр україністики ім.М.Зерова в університеті ім.Монаша.
Moнашська стипендія ім.Рудевичів для заохочення навчання з української мови на рівні 12-го року отримали: Марія Липська, Олекса Матіюк, Ольга Сурма – НПВ і Анастасія Радієвська – Українська Рідна школа ім.Л.Українки, Нобл Парк, Вікторія.
Проф.Павлишин повідомив, що цю нагороду наступного року можуть отримати 8 студентів, так як п–во Рудевичів подвоїли стипендію до $20,000, рівнож висловивши подяку родині Рудевич за іхню жертовність.
Пропам’ятну Нагороду ім.Василя та Стефанії Фокшанів за успіхи в навчанні з україністики на рівні другого року отримала Ольга Балтікаліс.
Заключним акордом свята було виконання могутнього” Реве та стогне…” капелою “Черемош”. Здавалося, що кожен у цю хвилину задумався над тим, як людина, народжена у кріпосному рабстві піднялася до Генія і стала Пророком України та духовним провідником українського народу.
Залишилося додати, що режисером–постановником концертної програми був Тарас Моравський, символічна могила виконана Юрієм Федишиним, портрет Т.Шевченка, як декорація на сцені, п–і Людмили Гриценко, відповідальний за звукотехніку та світло на сцені – Данило Семків, світлини – Василя Яроцького.
Управа УГВ щиро дякує організаторам Свята, учасникам святкової програми та всім, хто прийшов вшанувати пам’ять Великого Кобзаря.
Реф.преси
Ірина Андреєва
Фоторепортаж:
Слайд-шоу: http://www.flickr.com/photos/moravski/sets/72157629298862166/show/
Знимки-набір: http://flic.kr/s/aHsjyGWWRU
