Давид Кваснюк, учень 12-го класу Української школи, Аделайда.
WOMADelaide – престижний музичний фестиваль, який щороку приводить в наше місто музикантів з усього світу. Фестиваль проходить в Ботанічному парку і завжди збирає велику авдиторію людей, які люблять музику.
Цього року я вперше був на цьому фестивалі. Фестиваль мав на мене дуже добрий вплив. Мені сподобалася невимушена, весела, відпочинкова атмосфера. Люди слухали музику, говорили, знайомилися, мали пікнік. І хоч надворі було сонячно і досить не по весняному гарячо, парк був просто переповнений людьми.
Я знав, що цього року на фестиваль була запрошена популярна фолькльорна українська група ДахаБраха. Це і було головною причиною, що привела мене на фестиваль. Я хотів побачити, почути і зустрітися з ДахоюБрахою особисто.
ДахаБраха – український квартет, який грає і співає в стилі етно-хаос. Вони грають і співають українські народні пісні з сучасним драйвом. ДахаБраха виконує український фолькльор по-своєму. Їх неможливо переплутати з іншими фолькльорними групами. Вони додaють до українських пісень різні ритми народів світу, особливо африканські, що робить їхню музику унікальною і глобальною. ДахаБраха популярна і відома не тільки в Україні. Їх знають і люблять слухати в багатьох країнах.
Ось ДахаБраха виходить на сцену і Марко Галаневич оголошує: «Ми – ДахаБраха і ми приїхали з вільної України». Зразу ж люди збираються біля сцени і оплесками вітають наших музикантів. ДахаБраха виглядає просто чудово: в кольорових костюмах з українською вишивкою і дуже високих хутряних чорних козацьких шапках. Вони виконують декілька пісень. Їх музика і спів дуже веселі, запальні, бадьорі. Особливо гарна гуцульська коломийка, яка у їх виконанні звучить як український карпатський реп. Музиканти заохочують людей танцювати. “Якщо тобі весело і хочеться танцювати – танцюй, ти – вільна людина”. Відчувається український дух. На сцені і в парку видно синьо-жовті українські прапори. Серед публіки впізнаю багато знайомих з нашої української громади. Було супер, коли Марко Галаневич поправив когось з австралійських людей, коли підписував CD, сказавши: «We are not from the Ukraine, we are from FREE Ukraine».
Мені дуже пощастило, бо я міг не тільки слухати виступ ДахиБрахи, але й мав нагоду поговорити з ними і познайомитися. Мій вчитель української мови Ростик Бекер і його дружина Романа брали інтерв’ю в ДахиБрахи для радіо SBS і запросили мене до участі.
Найбільше мені сподобалася активна життєва позиція наших українських музикантів. Всі учасники ДахиБрахи прийшли на інтерв»ю в майках з написом «Free Savchenko», щоб привернути увагу австралійських людей і всіх людей світу не бути байдужими до зла і несправедливості, щоб домагатися звільнення української льотчиці Надії Савченко , яку Росія вкрала і хоче посадити у тюрму. Я знаю, що учасники групи ДахаБраха активно підтримували Майдан. Вони виступають за справедливість, за екологію. ДахаБраха збирає кошти своїми концертами для бідних дітей з Донбасу, яким війна зруйнувала дитинство. ДахаБраха – це приклад вільного голосу нової вільної, демократичної, європейської України, України , відродженої Майданом.
Після феститвалю, після зустрічі, знайомства і розмови з учасниками групи ДахаБраха я був дуже гордим, що хоч і народився в Австралії я є українцем.