МАРІЧКА ГАЛАБУРДА – ЧИГРИН
ГРЕЦЬКО-СЕРБСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ Й МИ
Все, що відбувається навкруги мене й пов’язане, зокрема з українцями з бувшої Юґославії, мені близьке, бо мій чоловік перебував там до і підчас війни й в Београді ( Белграді) мав зв’язки з Сербською Православною Церквою…Це окрема тема.
І ось в неділю 22.9.2013 відбувався в Парафіяльній залі Сербської Православної Церкви ім. св. Стефана в місцевості Plumpton – Rooty Hill ( Захід Сіднею недалеко моєї хати) 20 -ий з черги фестиваль Сербсько-Грецької Дружби, що перетворився в міжнародний фестиваль танців і співу.
Брали участь в Фестивалі й українці: танцювальна Група «ВЕСЕЛКА» І «ЗАГРАВА» під керівництвом Марійки Шушняк і Ярослава Сивакa.
Коли ми підїхали під комплекс ( там церква, старечий дім й величезна заля) на площі було дуже багато людей. Наші танцюристи й їх батьки, керівники танцювальної групи збиралися під входом до залі.
Звернула увагу, що з церкви виходять люди, Владики, священики. Я зайшла до церкви, зустрілася з парохом й коли вийшла з церкви, побачила о. Олега Стефанишина ( його діти виступали на концерті) поновно пішла з о. Олегом до церкви й сербський отець парох розповів нам про прекрасні ікони в церкві. Писав чи малював їх художник з Сербії…
Я немала поняття що недалеко моєї хати знаходиться таке чудо . Церква справляє дуже сильне враження…Я розповіла про те, що мій чоловік бував в Юґославії, бував дуже часто в Патріярхії в Белграді, бував там на прийняттях, виступав з промовами репрезентуючи українську студентьську Громаду, бував на рекомендацію Патріярха підчас вакацій в сербських монастирах, і в Охридському Монастрирі та найважніше, що Патріярх, який помер минулого року, студіював разом з нашими українськими студентами. В мене є знимки з 1939 року з Охридського монастира де згадані всі разом на знимці.
І врешті ми у просторій залі, в якій маса людей. Програмою, яка розпочалася в годині 12.30 вів на грецькій мові Дімітріос Каметопулос (він редактор і диктор грецьких радіопрогам на СБС) й двоє молодих людей в сербській й англійській мовах.
На залі Владика й священики Сербської Церкви, ґенеральні консули Сербії, Румунії, Росії, гості різних спільнот.
В концертові програмі брали участь: – болгарська співачка Валя Гіянінська (мала прекрасний костюм), румунська співачка Діна Сапілнеан (але прекрасно співала!) й молода дівчинка, на жаль неподано в програмці її ім’я та танцювальні ансамблів (хіба 15) різних, як у програмці написано, Християнсько Православних Громад Сіднею: грецька, російська, українська, булгарська, румунська, арміянська, ассирійська, ліванська, сербська, як господар, і група жінок Belly dance Group “Аzzif” ( були дуже популярними)
Українські діти й підростки з танцювальнх груп “Веселки” і “Заграви” привітали дуже чисельну публіку хлібом й сіллю на вишитому рушнику, потім виконали 4 танці й зібрали бурю оплесків! Марійка Шушняк і Ярослав Сивак керівники груп подбали про дуже гарний фінал, вихід всіх танцюристів на прощання…І буря оплесків підсилилася…А ведучий програми хвалив наших малят, підчас виступи також казав не одно разово « Українські танцюристи – слава !» й сказав, що це немов «Евровізіон» на сцені…
Отак наші діти Сіднею принесли Україні заслужену честь і хвалу! На другий рік вони напевно знов будуть брати участь у цьому фестивалі.
А я висиділа з подругами чи не цілий концерт, який тягнувся до 19.30 години вечора. Було дуже цікаво. Кожна група мала чудові костюми а в декого з дівчат і жінок – намиста як писанка! Щож несподівано для себе ми провели прекасний день!
Варта було би з групою дітей, молоді й бажаючими поїхати подивитися на згадану сербську православну церкву, яка розписана прекрасними іконами.
Фотофльбом ікон церкви: https://picasaweb.google.com/103027822885947798979/SERBIANORTHODOXCHURCHPLUMPTONSYDNEY#