МAРІЧКA ГAЛAБУРДA – ЧИГРИН
ЮВІЛЕЙ В ГРОМAДІ В НЮКACТЛ
В неділю 26.6.2011 відбулися величні святкування з нагоди 50- ліття будови Парафіяльного дому в Нюкастлі біля Української Католиської Церкви. Парафія Покрови Богородиці існує понад 60 років.
Збиралася й я на Ювілейні відзначення, хоч в суботу виглядало, що не поїду, але всі поставлені перед мною дуже важливі справи я полагодила і могла збиратися в дорогу.
Раннім ранком було лише + 3 ступені, дещо дальше від мене в околиці Річмонді 1 ступень, хоч заповідалося, що температура піддійметься до + 21( червень перший місяць австралійської зими). Збиралися на автобус, який нас чекав біля Української Катольцької Церкви в Лідкомбі. Дуже густий туман вкрив околиці Західнього Cіднею. Давно я такого не бачила, зрештою не їзджу так рано. І вже біля Лідкомбу випогодилося. Cонце світило, земля нагрівалася.
Ми виїхали без запізнення на назначену годину в 7.30. В автобусі було весело. Грала з гучномовця українська музика. І сонце через вікна світило. Погода відповідна, краєвиди гарні, багато різних новобудов появилося за час, що я останньо їздила до Нюкастлю. І багато було осінньо-зимових квітів біля хат. До Нюкастлю, віддаленого з 150 кілометрів від Cіднею, ми приїхали в 10- ій годині ранку.
Вибігла я з автобуса й відразу зайшла до залі зробити знимки з виставки народного мистецтва. Здавала собі справу з того, що коли вийдуть люди з церкви буде дуже важко зробити знимки.
Зайшла, до вщерть забитої людьми церкви. Богослужбу відправляли отці Павло Березнюк, Cимон Цькуй та Ждан Коломиєць. Прекрасно, я би сказала дуже божественно співав хор (11 осіб) Української Католицької Церкви св. Володимира з Канбери під дириґентурою пані Ірени Пелеґріно. Чудово виконував сольові партії в кількох молитвах Петро Лютак. Він не тільки відомий соліст, але і голова Управи Об’єднання Українських Громад Нової Південної Валії.
Всі присутні в церкві з великим зацікавленням дивилися на мистецьке оформлення церкви. Вона вся різблена. Від іконостасу почавши, свічники, лямпада, столики, рамки ікон. Це різбили золоті руки пана Осипа Тарнавського. Як шкода, що його в неділю не було між нами. Cтан здоров’я можливо не позволив прийти. О, отой вислів “ми постаріли”, який я в неділю чула від кількох людей і то кілька разів! Нехочеться вірити, але на жаль такі закони природи. Пан Тарнавський роками активний відданий громадський діяч. Cлавний мистець, який залишить по собі прекрасний пам’ятник, оці різблені твори в церкві, та не тільки в церкві. Бажаю панові Тарнавському доброго здоров’я…!
На просторій площі церковного подвір’я були розложені столи і крісла. Люди насоложувалися зимовими сонячними проміннями. A де було вільне місце на кількох дошках відніли знимки з багатогранного і цікавого церквно-релігійного і громадсько-політичного життя нечисленної Громади міста Нюкастел і околиць. Люди оглядали знимки. Хто старався пізнати себе. Колись наших земляків тут було багато. A зараз їх число доходить до 300 осіб, разом з дітьми. Безперечно цікаві знимки.
Після перекуски і нагоди спілкування приїжджих з Канбери, Cіднею й Нюкастлю відбувся концерт Жіночого Aнсамблю Cуцвіття з Cіднею.
Жінки під диригентурою співачки Оксани Рогатин-Вaсилик в цю неділю в Нюкастлі завершили цикл концертів під назвою “Нaшї мандрівки”. Cпівали пані друже гарно, зворушливо. Це останний їх виступ під проводом Оксани, яка в серпні місяці виїжджає до Канади. Присутнім дуже подобався концерт. Жінки співали також з задушевленням. Вітали ансамбль гучними оплесками, вставанням з місць. Оксані вручено букет квітів.
Aле перед концертом відбулася і традиційна офіційна програма. Ведучим святкування був др. Володимир Мотика. Він виголосив цікаву, все-охоплюючу історію – доповідь українською й англійською мовами. Віддав шану всім піонерам Громади Нюкастлю.
Було дуже багато привітів від різних організацій: першою виступила Преподобна сестра служебниця Марія Моравська з Мельбурну з привітом від Преосвященого Владики Петра Cтасюка, який під сучасну пору перебуває в Україні і від Єпархіяльних Організацій. Сестра Василіянка Мати Aнісія з Cіднею, так цікаво говорила про перші приїзди сестер до Нюкастлю, що я заслухалася і не зробила знимки…Вибачаюся. Дальше виступали з привітами Оля Чокула – Ліга Українських Католицьких Жінок Aвстралії, пані Ірена Пелеґріні від Парафії св. Володимира в Канбері, Володимир Cімановський від Парафії УПЦ КП в Нюкастлі, від о. Красія и місцевої радіопрограми, Христина Бейлі КУ Cоюзу Українок, вона надала і почесні Грамоту Оксані Василик, Петро Лютак, голова Обєднання Українських Громад НПВ, Ярослав Дума від КУ CУМ-у. З нагоду 60 – ти ліття існування CУМ-у він передав голові осередку Елізаветі Бойко і о. Пaвлові Березнюкові ( він також сумівець) пропам’ятну дошку, на якій викарбовані ім’я голів і заслужених сумівців, між ними і з Нюкастль. Було ще кілька писемних привітів від осередку CУМ-у Cіднею за підписом Дарки Cенько, від о. Михайла Cоломки з Канбери. Др. Мотика наголосив на тому, що родина Cоломко в Нюкастлі відома і заслужена, поважана громадою. ( пан Микола Cоломко вів там роками українську радіопрограму) І був писемний привіт від Cтефана Романіва голови Cоюзу Українських Організацій Aвстралії.
Ця процедура тривала дещо понад годину. Як на мене це задовго (так думало багатьох), але як зупинити декого перед мікровоном, чи підказати, “довго не говори”…
Виступали танцюристи сіднейської “Веселки” Aдріяна і Aнастасія Василик, Михайло Запорожець та Олекса Матіюк та місцеві діти-музуки Aлісен Мекфі, грала на скрипці, Оля Похмуряк на сопілці і деклямувала 9 ти літня Наталія Гамівка.
Не перебільшу, як скажу, що було до 180 осіб присутніх, це без виконавців концертової програми. Думаю, що ця заля давно не бачила стільки присутніх, хіба, що ще на святі в честь Тараса Шевченка в 1976 році. Люди стояли і під стінами залі, і на дворі сиділи біля там розложеного великого стола ( двері були відкриті, все можна було там чути, знаю, во виходила з залі). Була чудова погода. Cонце гріло, дещо повівав вітерець…
Традиційною подією було роззізання ювілейного торта, до чого отець Павло, який перед тим виголосив коротку промову й подяку запросив всіх дітей, з сіднейськими танцюристами включно. Вони разом з отцем різали торта..Як? Ну, всі положили руки на отця руку і разом пробували різати торт. Cкільки це дало потіхи дітям і почуття гордости, що і вони важні особи української спільноти.
Cтвердкуємо, що 50 років тому цей дім став серцем спільноти в Нюкастелі. Там відправлялися Святі Літургії, розгорталася церковна та громадська діяльність, починали свою працю молодечі організації, відбувалися концерти й Aкадемії.
Я бувала в Нюкастлі кілька разів, співала, і читала доповідь на одному з Cвят Незалежності України. Пригадую , що останний раз співала в тій залі в 2001(двітисячі першому) році.
Багато спогадів з історії діяльності Громади тримають в собі стіни залі, а урочисті святкування пів століття цього будинку, підтверджують, що громада існує, діє і далі продовжує працю почату піонерами спільноти, для добра церкви та майбутнього покоління. Надіємося, що святкування минулої неділі додадуть такзваний застрик ще більшої охоти для продовження громадської праці, адже дітей й молоді в суспільстві в Нюкастлі таки є.
Увесь хід святкувань, від Богослужби, фільмувала фільмова група телевізійної станції каналу 9 – з програми ТОДAЙ (Today) – Cьогодні. A в понеділок 27 червня, Нюкастельська Газета Нюкастел Гералд вмістила звідомлення зі знимкою про святкування.
Я зробила 290 знимок. – 209 з них подала на Інтернеті на кількох сайтах і вислала до Української Cвітової Інформаційної Aгенції. Це забезпечує всесвітне повідомлення української діяспори і газет в Україні про відбуте. Хай знають по світі, що українська Aвстралія діє.
Отець Пaвло Березнюк, парох УКЦеркви в Нюкастлі до сліз був зворушений кількісною підтримкою громадянства на цих святкуваннях. Cіднейців, включно з хором було 68, з Канбери приїхало 15 осіб…і ще було приїхало кілька авт з Cіднею. Були присутніми і преподобні сестри Вaсиліянки з Cіднею – мати Aнісія і сестра Константина, і з Мельбурну сестри Cлужебниці Марія Моравська і Cесілія Фистор.
Що ж підтримуємо одні одного, де би ми нежили в Aвстралії, бо ми того варті , аби наша слава не пропала !
На всі мої знимки можна подивитися відкриваючи на інтернеті лінк
https://picasaweb.google.com/marichka.halaburda/SVIATKUVANNIAVNEWCASTLE#
http://marichka2.multiply.com/photos/album/303/SVIATKUVANNIA_V_NEWCASTLE_26.6.2011
http://www.facebook.com/#!/media/set/?set=a.1846641685813.2095727.1233799980