МАРІЧКА ГАЛАБУРДА-ЧИГРИН
ПРАЗНИКИ, СВЯТА…
ПРАЗНИК В СВЯТО МИКОЛАЇВСЬКІЙ ПАРАФІЇ УАПЦ в КАНБЕРІ
Щорічне Храмове свято Св. Миколаївської Парафії УАПЦ в Канбері відбулося в неділю 16.12.2012. Мене запросили ще у липні, коли була перед поїздкою до Бельгії в Канбері, приїхати на свято.
Святу Літургію відправляли п’ять ( 5 ) священиків: о. Володимир Люлька (Сідней-Ґренвіл) о. Михайло Соломко – настоятель парафії (Канберра), о. Василь Касіян (Джілонґ) – о. Єфстахій Дорош (Сідней-Блектав), о. Михайло Смолинець (Сідней-Гомбуш).
Церква виповнилася вірними Канбери, Квінбієну, Сіднею. Співали разом з хором Роксолана Мішалов з Сіднею і Петро Лютак (Канберра). Вони своїми голосами прекрасно доповнили голоси канберських хористів.
Прийшов на празник о. Андрій Микитюк – парох св. Володимирської Парафії УГКатолицької Церкви з пані їмость Оленкою і синочком. Були присутніми і пані матки Олександра Люлька, Галина Касіян та Надія Дорош.
Прислужників було також п’ять. Андрійко Лило, Юрасик Шеремета з Сіднею, брати Матвій й Микола Соломко, Матвій Бондарук, Кирил Левікс з Канбери, який був читцем кількох молитв. Рівно ж читала молитви Наталя Соломко.
Проповідь на тему св. Миколая, його життя й дії, виголосив о. Ефстахій Дорош. Отець згадав, що Миколай був священиком і все своє життя присвятив справам милосердя. Він лікував хворих, допомагав в’язням, опікувався сиротами. Ще за життя його називали батьком усіх бідних і беззахисних. За це Господь Бог прославив його даром творення чудес і дав силу робити ще більше добра. В народних легендах святий Миколай боронить людей від пожеж, повеней. Захищає тих, хто перебуває у мореплавстві.
Служба Божа й Молебень до св. Миколая були насправді Божественними.
Отець Михайло Соломко, як господар Храму й Свята, привітав духовенство й присутніх і запросив всіх на святочний обід.
Гості засіли за столи у вщерть заповненій, дуже гарно прибраній зимовими мотивами, білими і темно синіми стрічками й такими світлами – залі. Бракувало столів, треба було їх доставляти. Приїхав автобус парафіян св. Преображенської парафії з Блектавну (Сідней) та ще сіднейці кількома автами, між ними голова Парафіяльної Ради св. Покровської Парафії Володимир Войтович. Були присутніми і кілька парафіян УГКЦ Канбери і Квінбієну.
Пані Матушка Катерина Соломко та Парафіяльна Рада подали пречудесний, дуже багатий буфет на різні страви, зокрема рибових, з десятками різних салат й печевом.
Святом керував голова парафіяльної Ради др. Олег Лукомський.
По традиції після обіду промовляли і вітали з Празником канберських парафіян побратимів, всі згадані 
священики, Діючий Посол України в Австралії п. Станіслав Сташевський, пі матушка Галина Касіян, о. Володимир Люлька прочитав привіт від голови Консисторії о. Миколи Сердюка (Брізбен), голова Крайової Управи Союзу Українок, капітан Андрій Безкорований, голова Парафіяльної Ради Блектавнської Парафії. др. Соня Мицак від Української Центральної школи ім.кн. Ольги Сіднею, Андрій Білинський, голова Громади Сіднею, п. В’ячеслав Спесивий, голова Громади Квінбієн й Пласту, Петро Лютак Голова Управи Обєднання Українських Громад Нової Південної Валії. Пані Клава Житко з Блектавну прочитала два вірші на тему св. Миколая і Різдва. Манолій Бурик виголосив власний, жартівливий вірш про прихід св. Миколая і Різдв’яний період.
о. Михайло сказав, що в Церкві молилися до св. Миколая, якого в Україні і в українській діяспорі особливо любили діти. В ніч на 19 грудня добрий дідусь Миколай розносив подарунки слухняним дітям. Цієї ночі всі повинні бути щасливими! І ті, що роблять подарунки, і ті, кому їх дарують. Бо найбільше щастя в житті – це робити людям добро. Отець повідомив, що зараз сподіваємося дорогого гостя.
І дійсно на залю увійшов св. Миколай, з мішками подарунків. О, був це дуже жартівливий Миколай, який їхав з далекої дороги (у Сіднеї в УГКЦеркві в парафії св. Андрія в цей день також відбувався празник) у своїй грубій “Золотій Книзі” мав записки про нас всіх, зокрема тих, кому він віз подарунки. І влучно кожному нагaдав “чи був чемний, чи багато писав, чи слухав, що каже президент України Янукович, чи в Громаді спавувався з обов’язками. ітп”. А подарунків було ой, багато, багато і отцям і їх дружинам, і дітям, і прислужникам підчас Богослужби, і хористам, і старим і старшим присутнім. І мене не обминули – як казав отець “нашого кореспондента”. Було весело, всi раділи від появи такого Миколая (Петро Лютак).
Отець Михайло подякував всім, хто спричинився до успішного парафіяльного свята. І на прощання заграв на акордеоні і нас кількох співали на церковному подвір’ї, під липою народні пісні. Шкода, що не співали у залі з всіма присутніми!
Ми ще поїхали до Парку Cockington Green Gardens ( Kokyngton Grin Gardens), де пишаються мініятюрні, відомі в світі будови. Україну там представляє мініятюра св. Андріївського Собору. Про парк і встановлення там Собору старанням Української Громади Канбери писалося на сторінках наших газет багато.
Проходячись парком, який нам дуже подобався, а потім проїхавшись туристичним поїздом по парку, ми (о. Михайло Смолинець, Роксолана Мішалов, пі Клава, Андрійко й Юрасик) згадували відбутий Празник і раділи тим, що він був соборним, бо взяли в ньому участь православні й католики. І це в Австралії не вперше. Так повинно бути, бо ми належемо до одного суспільства.
Нас запрошували приїхати на другий рік на празник. А сонце вже почало ховатися за обрій, коли ми приїхали до Сіднею з дуже гарними вражіннями від пережитого і побаченого.
