День Жалоби в Сіднеї

МАРІЧКА ГАЛАБУРДА-ЧИГРИН

ДЕНЬ ЖАЛОБИ в СІДНЕЇ

в пам’ять тих, хто згинув на Майдані в наслідок побоїв від Беркутівців

«Зі святими упокой» !

Неділя 26 січня 1014 року – національне свято Австралії.

Чорні хмари збиралися густо в небо над Лідкомбом (перед містя Сіднею) де знаходяться всі надбання української спільноти.

З ініціятиви отця Симона Цькуя – пароха Української Католицької Церкви імені св. Андрія, була того дня відправлена св. Літургія в Церкві. Дуже гарно співав хор під дириґентурою Василя Опришка. Підчас проповіді отець Симон говорив про події в Україні, про жахи, побиття людей, в наслідок є жертви –  молоді хлопці, які пішли на Майдан  захищати права українського народу. І хоч ми дуже далеко, майже на кінці світа, ми думками з тими, хто на Майдані в Києві й в інших містах України. Наш моральний обов’язок – підтримати земляків в Україні. Отож молилися ми всі разом.

Ініціятиву отця пароха підтримав отець Михайло Смолинець – настоятель св. Покровської Парафії – УАПЦ в Гомбуші, (Парафія відкликала пікнік-барбекю),  СУМ, ПЛАСТ, СУОА й ОУГ, СОЮЗ УКРАЇНОК,  Вільне Козацтво,   ветерани УПА,  Об’єднання Українських Католицьких Організацій, діти української суботньої школи.

Представники їх тримали почесну стійку в церкві, тримали прапори австралійський, український й всіх організацій Сіднею, коли отці Симон Цькуй, Михайло Шиян, Михайло Смолинець, о. Олег Стефанишин з  прислужниками вівтарної дружини навколишкі молилися.

Сформувавши колону, на чолі з хрестом (ніс Петро Кобрин) хоругвами, вони вийшли на двір, де перед церквою на подвір’ї стояв стіл з знимками загиблих Сергія Нігояна, Юрія Вербицького, Михайла Жизневського. На жаль не вспіли зробити знимки з Романа Сеника, яка появилася на Інтернетській мережі ранком. 

До символічної могили героїв України в Сіднеї положені були квіти. Їх зложили:-  представник СУОА, референт Зовнішніх Зв’язків Петро Шмігель, Голова СУМ-у Юстин Сенько з двома малими юначками Тротнар і Піскор, голова Союзу Українок Стейтова Управа Оля Москвяк і голова Сіднейського відділу Галя Кравченко, від Вільного Козацтва Петро Деряжний, від Пласту Юрій Сивак і Таня Дусь.

Чорні хмари згущувалися і почав крапати дрібненький дощ – коротко, немов би символічно сіднейське небо плакало з нами і матерями наших замучених героїв в Україні.

Ми тоді не знали, що в Києві відбувався похорон Михайла  Жизневського, а в селі Березноваткова, похорон Сергія Нігоянова.

До жалібних звуків мельодій Панахиди і до відспівування «Вічна їм пам’ять» прислухалися, ті, хто чекав на поїзд ( поїздова станція же напроти церкви) а дехто з прохожих став і перехрестився.

 

Цікаву за змістом доповідь  частинно по українськи, частинно по англійськи, – виголосив Ярослав Дума ( текст подаю окремо). Він згадав про жорстокість диктаторів в світі і в Україні зокрема й наголосив на тому, що ми як спільнота і кожна особистість можемо зробити.

Спільнота Сіднею низько схиляла свої голови перед світлою памяттю поляглих  в Україні.

Були присутні Голова Світової Управи СУМу Петро Дума, кілька літний голова Української Громади Вікторії Юрко Федишин з дружиною Мартою – всі троє з Мельбурну, були й гості з України.

Гимн України «Ще не вмерла Україна» та гимн Австралії співала Тереса Гузій. Співали всі присутні з нею.

Надіємося, що більше жертв – мертвих не буде.

Доповідь виголошена в часі Панахиди вшанування Пам’яті загиблих на Майдані…

26го січня 2014
парафія УКЦ Св. Андрія, Сідней, Австралія
Ярослав Дума ОАМ

Всеч. Отці обох українських народних церков,
Прип. Сестри,
ВП д. голово Світової Управи СУМ,
Дорогі голови та представники Крайових Управ та надбудов – СУОА, СУМ, КПС, та УВК,
ВШ голови та представнткт ОУГ НПВ, Союзу Українок, Бувших Вояків УПА, СУМ, Пласт, та всіх Громад та церковних установ,
Жалібно Громадо,

Англійський філософ – Edmund Burke – сказав такі слова:

“Evil triumphs, when good people do nothing”…
Зло торжeствує та панує, коли добрі люди нічого не роблять…

В історії людства, до такої пословиці є чимало інстанцій та доказів по цілому світі…

Гляньмо лише в історію яка є ще для багатьох нашого суспільства свіжими елементами свого життя – бо ж Вони живими свідками таких злочин – такої ганебної поведінки народних влад…  А для вже молодшого покоління тут між нами, – то для Вас, це вже історія життя Ваших дідусів та бабусів, прадіда й прабабці, а у певних випадках, це навіть історія життя Ваших батьків…

Modern history is splattered with the blood of tyrannical regimes, just because “good people did nothing”…  Hitler’s tyranny over Europe – specifically in his attempt to destroy the Jews, gypsies, and any other unfortunate minority group, as well as having been directly responsible for the murder of thousands of Ukrainians in his concentration camps, in the “Mills of Death”…

Напевно, ми усі погодемося, що найбільшим злочинцем в ері модерної історії це буде самий Гітлер… – котрий знущався над, та знищив жидів, циганів та інших меншин, і навіть між ними десятки тисяч українців загинули в лаґрах концентраків по Європі в часі другої світової війни…

Близько з ним колегує, та можемо оминути ката Сталіна – котрий замурдував мілйони людей свого народу, та безліч осіб українців – вже не говорячи про саме вбивство Голодомором понад 7 мілйонів українського народу…

And for us of Ukrainian heritage, the despot Stalin,is responsible for the murder of millions all over Eastern Europe – and this does not even count the 7 million plus Ukrainians, murdered by hunger through the Holodomor of 1932-33…

Closer to our own shores – we have the evil that was bestowed throughout Asia, in Cambodia through the Killing Fields by the regime of Pol-Pot…

Вже дещо ближче до нашого континенту Австралії, на азійському континенті, та ще до того не лише в такий давний час – лише менш 40 років – є ганебна поведінка Камбодійського злочинця Пол-Пот, – про що йде мова в т.зв, “Killing Fields”…

Всі ці тирани-деспоти панували та здійснювали свої кримінальні злочини проти людства, вбиттям свої громадян зі своїх народів лише тому, що по світі “добрі люди нічого не робили…”

Each and every one of these murderous tyrants could only act, because “good people did nothing”…

Сьогодні, ми відправили Панахиду в пошану найновіших героїв українського народу…

Ми помолилися за упокій душ вже чотирьох українців, котрі вийшли з домів, попрощаючись з дітьми, з жінками, з родиною, на те, щоб спокійно та мирно – згідно з усіма правилами та світовими людським нормами – захищати права свого народу, захищати свої людські права на те, щоб для них, для своєї родини, за свій народ – було краще завтра…

• Сл. пам. Юрій Вербицький
• Сл. пам. Михайло Жизневський
• Сл. пам. Сергій Нігоян
• Сл. пам. Роман Сеник

Запамятаймо цих імена – щоб ми їх могли повторити катові українського народу…, щоб Вони були  на віки у вічнені за те за чого будуть карати тирана Януковича…

Today, we pray for the repose of the souls of Ukraine’s 4 newest heroes. Four men who left their homes to peacefully demonstrate for a better future for their families, for their children, for their nation…  We need to remember their names:

• Yurij Verbytskyj
• Mychajlo Zhиznevskyj
• Serhij Nihoyan
• Roman Senyk

We need to ensure that they will forever feature in the mind of the tyrant Yanukovych’s– and, that when he is called before the people and before God to answer for his sins – he will know each time – that he was responsible for their untimely and totally unnecessary deaths…

Запамятаймо ці імена – їх легко можна назвати найновішими героями українського народу…  Вони віддали своє життя за цей народ!

Перед ними ми усі глибоко вкляняємо наші голови, і віримо, що Всевишник Господь притулить їх до себе у царстві небеснім…

А що далі?

What’s next?

МИ – зорганізована українська громада на терені Сіднею…  МИ –котрі нам лише приходиться сидіти біля телевізійного чи компютерського екранів, та з сумом і з невірою дивитися на те, чого стається перед нашими очима…

МИ – лише з і сльозами в очах можемо придивитися як цей нарід знова терпить перед нелюдськими спец-відділами міліції, перед злочинних Беркутівців – котрі так ганебно, так безощадно бють громадян своєї держави – це бють, не лише молодих-мужних протестувальників – Вони безощадно бють своїми кейками, луплять, копають, – їм незалежно чи це жінка, чи це лікар котрий лікує пораненого, чи це старшого дідуся вже похилого віку – в одному випадку майже до смерти побили 89 літного дідуся…  Це може бути Ваш прадід, Ваш дідо чи батько…

What is next?

As we wipe the tears from our eyes after watching the brutality of these merciless beatings byBerkut and the Special Forces upon not just the young student protesters, not just against the men – but equally, these so called Berkut“anti-heroes”, mercilessly set upon women, they beat doctors and medico’s who are tending to the hurt and wounded, and more disgustingly, they have absolutely no regard for age – the horrific beating of an 89 year old man, almost to death, was only stopped when a middle-aged woman offered herself in his place – to which, these Yanukovych crony thugs obliged with baton beating all over…

These zombies, under the direct orders of Yanukovych and his band of thieves and criminals, are further being sanctioned by Yanukovych’s best mate – from the north, by “bigbrother Putin”, whose aim is to ensure the continued enslavement of the Ukrainian nation under Moscow’s direct control…

Ці зомбі – Беркутівці, під наказом деспота Януковича та його ганебної влади, над якою відомо керує найбільш, і хіба найхитріший тиран у сьогоднішому світі – а саме, це “братік Путін”, з півночі сусідної московщини… Йому залежить, щоб доля України, щоб доля українського народу залишилася на віки під орудою московського загарбника – на віки під його чоботом…

І всього чого потрібно є, “щоб добрі люди нічого не робили – тоді панувати й торжествує злочинність!”

And all that is necessary is “that good people do nothing – then evil triumphs”.

Та ж, чи не є ми цій добрі люди? 

Не лишаймося аж такими за добрими… будьмо трохи “не добрими” – в цьому сенсі, що ми будемо діяти…

Нам час, коли ми вже повтираємо наші сльози, …нам час повстати тут в наші свобідні і мирні Австралії…

МИ – мусимо вплинути на наш ледь-теплих політиків – МИ мусимо вплинути над стейтовими, а радше над федеральними політиків…

But aren’t we those “good people”? 

Maybe we should not be so “good” – maybe we need to be a little less good…

We need to act and do something…  We need to actively and continuously take action to influence our very lukewarm politicians, we need to send emails, letters, and make phone calls… We need to force them to act…

Кожен з нас – повинен вислати один емайл, як це вже не кожен день з пригадкую, то кожен другий день, дуже легкими словами…, а саме:

• People are being killed by government forces in Ukraine…
• What are you doing about it?      
• Do Something!
• Bring in sanctions against this evil tyranny…

А ще до того, – зробіть заклик, щоб відмовити запрошення цим обом деспотам на передбачену візиту до Австралії…

Обидва Янукович та “братік Путін”, мають в пляні цього року на візити до Австралії…

More specifically we can write and demand that the Australian government withdraws its invitations to these tyrants, to both Yanukovych and to Putin, to visit Australia this year.  Putin is due in November for the G20 in Brisbane, and Yanukovych potentially before Easter.

Лише за нашим попиханням – нам потрібно масово впливати на наших австралійських політиків – кожен з нас до свого локального депутата-парламентариста і копію до Міністра Закордонних Справ Австралії – ВШ п-і Julie Bishop…

Кожен день як не другий… – повторюйте часто…

Every day – at least every second day – an email or phone to Julie Bishop’s office – to your local member -…  Ask them, what are they doing?

I bet my bottom dollar, that if this was a whaling issue with Japanese whalers, the Greens would be at the forefront, followed closely by the opposition – and for me it doesn’t really matter who is in opposition – because in the past, both major parties stood with the Greens on this issue, whilst in opposition…

But what about the lives of innocent people… What about the 500 plus that have been mercilessly beaten in Kyiv…

Нас усіх дивує політика австралійських депутатів… Як би перед ними лежала справа кита та втручання японців в цій справі, то на першому ряді стояли би славні оборонці з Зеленої Партії, а за ними не далеко опозиція (не залежно котра із головних партій керує народом в даний час – чи це ліберали чи лейбористи)…

А в нашій батьківщині, на рідні для нас Україні – йде мова про вбивства людей, про їхне биття та поранення вже більш 500 осіб…  Про те, що керуюча бандитьска влада в Україні наставила права які втручають звичайні людські права і норми…

А від наших австралійських політикіх – вже 70 днів ледве, що якійсь вигук – а на зовні, то від них ні бе, ні ме, ні ку-ку-ріку…

“Щоб ЗЛЕ-ЗЛОЧИН панувало і торжествало – добрі люди нічого не роблять!”…

And all it takes for evil to triumph is that good people do nothing!

Отже, пані і панове, – Справа є у Ваших, та в усіх наших руках…

Ladies and gentlemen- the future of Ukraine, the future of the Ukrainian people is in yours and my hands…

Слава Ісусу Христу!

Слава Україні!

On Sunday 26^th January 2014 in Sydney and in cities across Australia hundreds of Ukrainians gathered in their local churches for memorial services for the protesters whose lives were lost in their fight for freedom of speech and for democracy.